Інформація – це позначення змісту, що одержується з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів. Процес одержання і використання інформації є процесом нашого пристосування до випадковості зовнішнього середовища і нашої життєдіяльності в цій сфері (Норберт Вінер).

Еволюція людства, формування нашого суспільства та виникнення державних інституцій завжди були пов'язані з накопиченням, поширенням та обробкою відповідної інформації.

Важко собі уявити повноцінну людську спільноту без інформаційних процесів, де відсутній обмін мовною чи малюнково-письмовою інформацією, спілкування між окремими особистостями. Інтелект дає можливість людині повноцінно сприймати інформацію від навколишнього середовища, робити осмислені висновки та породжувати нову інформацію, обмінюватися нею.

Інформація у різних її формах набуває все більш важливого значення, стає потужним ресурсом, товаром, що стоїть поряд з іншими матеріальними благами. Суспільство кардинально змінюється, стає більш інформаційним. Вчені та дослідники намагаються застосовувати такий термін як „інформаційне суспільство”, хоча поняття йому дати вкрай складно.

Інформаційне суспільство являє різновид постіндустріального суспільства, що пов'язаний зі становленням та домінуванням „четвертого сектору” економіки – інформаційного, який гармонійно співіснує разом з трьома відомими секторами (сільське господарство, промисловість та сфера послуг).

 Інформаційне суспільство можна визначити як суспільство, в якому кожному суб'єкту інформаційних відносин надані рівні можливості максимально швидко та повно реалізовувати своє право на інформацію без обмежень, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій і мереж, а значний технологічний розвиток сприяє спрощенню інформаційної діяльності за всіма напрямками (політичним, економічним, соціальним, духовним, екологічним, науково-технічним, міжнародним тощо).