Правове регулювання переходу до інформаційного суспільства в Україні

Основні положення формування інформаційного суспільства в Україні затверджені у відповідному Законі України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки". Цей закон визначає основні завдання, цілі, напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні, національну політику та організаційно-правові основи розвитку інформаційного суспільства.

Основні стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні зводяться до наступного:

·  прискорення розробки та впровадження новітніх конкуренте спроможних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в усі сфери суспільного життя, зокрема в економіку України і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

·  забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості;

·  розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція із світовою інфраструктурою;

·  державна підтримка нових „електронних” секторів економіки (торгівлі, надання фінансових і банківських послуг тощо);

·  творення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед у сферах охорони здоров'я, освіти, науки, культури, охорони довкілля;

· збереження культурної спадщини України шляхом її електронного документування;

·  державна підтримка використання новітніх ІКТ засобами масової інформації;

·  використання ІКТ для вдосконалення державного управління, відносин між державою і громадянами, становлення електронних форм взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами;

·  досягнення ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного суспільства шляхом децентралізації та підтримки регіональних і місцевих ініціатив;

·  захист інформаційних прав громадян, насамперед щодо доступності інформації, захисту інформації про особу, підтримки демократичних інститутів та мінімізації ризику „інформаційної нерівності”;

·  вдосконалення законодавства з регулювання інформаційних відносин;

·  покращення стану інформаційної безпеки в умовах використання новітніх ІКТ.

·  підвищити національну конкурентоспроможність за рахунок розвитку людського потенціалу, насамперед у високоінтелектуальних сферах праці, а також розширити експортний потенціал ІКТ-індустрїї України;

·  поліпшити життєвий рівень населення завдяки економічному зростанню, забезпеченню прав і свобод .людини, наданню рівного якісного доступу до інформації, освіти, послуг закладів охорони здоров'я та адміністративних послуг органів державної влади та органів місцевого самоврядування, створенню нових робочих місць і розширенню можливостей щодо працевлаштування населення, забезпеченню соціального захисту вразливих верств населення, зокрема людей, що потребують соціальної допомоги та реабілітації;

·  сприяти становленню відкритого демократичного суспільства, яке гарантуватиме дотримання конституційних прав громадян щодо участі у суспільному житті, прийнятті відповідних рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Також перехід до інформаційного суспільства регулюється Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. "Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні". Реалізація Стратегії передбачається у 2013-2020 роках. Ця Стратегія визначає мету, базові принципи, стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні, завдання, спрямовані на їх досягнення, а також основні напрями, етапи і механізм реалізації цієї Стратегії з урахуванням сучасних тенденцій та особливостей розвитку України в перспективі до 2020 року.

Основні стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні зводяться до наступного:

В Законі зазначено, що досягнення зазначених цілей дасть змогу:

Для розвитку інформаційного суспільства необхідно застосовувати принципи:

 - рівноправного партнерства державних органів, громадян і бізнесу;

 - прозорості та відкритості діяльності державних органів;

 - гарантованості права на інформацію, вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, установлених законом;

 - свободи вираження поглядів і переконань;

 - правомірності одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації;

 - інформаційної безпеки;

 - постійного навчання;

 - підконтрольності та підзвітності державних органів громадськості;

 - сприяння пріоритетному розвитку інформаційно-комунікаційних технологій;

 - чіткого розмежування повноважень і скоординованої взаємодії державних органів;

 - гарантованості повного ресурсного забезпечення національних програм та проектів розвитку інформаційного суспільства.

З метою поширення ідей розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань для кожного громадянина держава вживатиме заходів для організації та проведення конференцій, форумів, семінарів, засідань за круглим столом, сприяння залученню засобів масової інформації, використання нових медіа-ресурсів, створення та підтримки інформаційних веб-сайтів, видання буклетів, брошур, книжок, у тому числі на електронних носіях.

Реалізація Стратегії дасть змогу:

 - підвищити національну конкурентоспроможність у результаті розвитку людського потенціалу, насамперед у високоінтелектуальних сферах;

 - підвищити якість життя шляхом забезпечення економічного зростання, надання якісного доступу до послуг у сферах інформації, освіти, науки, охорони здоров’я, урядування та широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій;

 - створити нові робочі місця, розширити можливості населення щодо працевлаштування;

 - підвищити рівень соціального захисту вразливих верств населення, зокрема осіб, які потребують соціальної допомоги та реабілітації;

 - створити сучасну захищену інформаційну інфраструктуру та забезпечити створення умов для безпечного функціонування національної критичної інфраструктури;

 - сприяти становленню відкритого демократичного суспільства, яке гарантуватиме дотримання конституційних прав громадян щодо участі у суспільному житті, прийнятті відповідних рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.